Передзамовлення нової книги Братів Капранових
"Майдан. Таємні файли"
Від дня народження письменників і до 1 вересня передзамовляй книгу за 80 100 грн
Настав час дізнатися правду про Майдан.
У Революції брали участь мільйони, але що насправді сталося тоді, й досі залишається таємницею.
Що відбувалося за лаштунками Майдану? Хто платив за Революцію? Як ділили владу переможці? Хто і чому здав Крим та Донецьк? Яким дивом встояли Одеса і Харків?
Перед вами перше масштабне журналістське розслідування подій на Майдані, з якого ви довідаєтеся також про гроші та зброю на Майдані, про провокаторів Банкової, про те, як Європа штовхала нас до кровопролиття, про ВІЛ-СНІД та вогнепальні рани, про тактику і стратегію мирного спротиву та силового протистояння.
Герої «Таємних файлів» — не тільки ті, що стояли на сцені, але й ті, що ховались за лаштунками, хто їздив до Януковича і хто сперечався з Європою, захоплював адмібудівлі, сидів у буцегарнях, а також воював, лікував, працював для того, щоб Революція перемогла.

Брати Капранови. Майдан. Таємні файли. — Київ: Нора-друк, 2017. — 304 с. ISBN 978-966-8659-98-0
________________

Відправлення передзамовлених книг здійснюватиметься 1 вересня.

Про авторів:

Біографія письменника – це його книжки. Тож Брати на початку 90-х взялися за перо і почали писати свою першу книжку «Кобзар 2000». Писали 10 років. 2001-року нарешті видали з ілюстраціями Владислава Єрка. «Кобзар 2000» мав непоганий відгук і перевидавався вже 5 разів. Пізніше світ побачили книги «Приворотне зілля» (2004), «Закон Братів Капранових» (2007), «Щоденник моєї секретарки» (2011), «Забудь-річка» (2016).

Брати Капранови
письменники, видавці, публіцисти, громадські діячі
«Чому Харків не став Донецьком? Бо місто зачистили від сепаратистів. І Донецьк з Луганськом теж не повинні були перейти під владу сепаратистів. Для цього не було жодних підстав».
Сергій Жадан
«Говорили про перші смерті — ну, 5, 20… 100? Коли вже влада буде винна? Зрештою таки дійшли до цифри сто. Тиску не було. Санкцій не було. Вичікували аж до масового вбивства… Згадайте, перша заява Держдепу США була — у смертях на Грушевського винна влада і… "Правий cектор"».
Руслан Кошулинський
«…люди підійшли: Дмитре, Яник хоче зустрітися… Зустрічалися у тому самому приміщенні, де пізніше я зустрічався з Порошенком. Посиділи, поговорили. Це була не розмова, а плач на ріках Вавилонських, він розповідав про родину, сльозу намагався видушити, а я мовчав і слухав, розумів — одне зайве слово, і хана».
Дмитро Ярош
«Американців дуже цікавив сланцевий газ… Після виборів 2012 року Пайєт, посол США, зустрічався з головою нашої фракції, розповідав, що йому "Шеврон" не чужий, поряд з традиційною темою антисемітизму та радикальних дій він багато говорив про сланцевий газ».
Андрій Мохник
«Тактика партизанська: розробляється і всім озвучується теза, що їдемо до Азарова, а насправді їдемо прямо у протилежний бік, до Януковича. "Беркут" збирають біля Азарова, адже ми у всіх перемовинах озвучуємо, що їдемо до Азарова, а насправді ми їдемо у бік Межигір'я. Там відпочиває "Беркут" в автобусах, вони з переляку в трусах із кийками вискакують боронити Януковича, але ми проїздимо повз та їдемо до Медведчука, а там узагалі нікого немає, і штормимо його, а коли в Азарова знімають увесь "Беркут", усі злітаються рятувати Медведчука — ми їдемо до Азарова».

Сергій Поярков
«…ми вирішили підірвати Запорізьку АЕС, звісно, ми смертники, у Києві є журналіст Міла Мороз. Вона мала як журналіст написати про наш "подвиг". Усе було продумано… Мені було заборонено дивитися в очі охороні, я повинен був постійно тримати погляд у підлогу, щоб не було зорового контакту. Коли я ішов коридором, усіх в'язнів ховали, щоб я ні з ким не міг контактувати».
Кирило Дороленко
«" Я зустрічався з Чубаровим під час того, як йому телефонував Яценюк. Я — свідок цієї розмови. Чутно було навіть у трубку, як той кричить: "Рефате Абдурахмановичу, я умоляю, тримайте своїх татар, не чіпайте русскіх, не чіпайте русскіх"».
Рустем Аблятіф
«Ми з партнерами домовилися, що фінансуємо пропорційно голосам, які маємо в Раді… Гроші несли готівкою. Гривнями. Майдан збирав щось, потім уже сідали і рахували, скільки ще потрібно… Щотижня ми приносили гроші, просто із собою. Невеликим сумами. Ящиків з-під ксероксів не було, суми була не ті, бо долар тоді був по 8».
Ігор Кривецький
«"Беркут" завжди використовує своєрідну техніку — закручує натовп. Ноги починають заплутуватись і ми падаємо просто перед міліціонерами. Вони рвуться вперед, а нема куди, бо все завалено нами, вони просто по нас ідуть і б'ють. "Вставайтє, сукі!"».
Вадим Васильчук
«Першим захопили МінАПК. Це був гарний удар. Бо після того приїхав один із заступників голови СБУ Якименка, який сказав, що у керівництві СБУ зібралися ФСБшники, вони покидьки і негідники, але він є представником українського крила СБУ, сказав, що будуть вибори у ВР, тільки Яника не чіпайте… Сказав, що ми молодці, а будемо ще й такими героями, що всі нас полюблять — і регіонали, і всі. А Яника щоб ми не рухали, бо це для нього болісне питання, і для москалів теж, інакше вони не дадуть провести вибори. На осінь — парламентські вибори, а там уже і Яника якось…»
Олександр Данилюк
«…вони повтікали до входу до Профспілок — стояли з мисливськими рушницями, коктейлями за барикадою біля входу. Ми почали атакувати барикаду, почалася пожежа… Коли ми зайшли з чорного ходу, то вже побачили мертвих людей».
Костянтин Василець
«У 2004-му кровопролиття не було, тому що Кучмі дуже чітко дали зрозуміти, що не варто. Коли пішла тоді команда, вже внутрішні війська отримали по два магазини з бойовими патронами, їх тисяч 18 на Окружній зібралося, Кучма припинив брати трубку. Йому держсекретар США Пауелл телефонував — а він не відповідав… І тут однокласниця Людмили Миколаївни, яка мешкає у Лондоні, дуже близька подруга, подзвонила їй, щось там поцвірінькала, а потім каже: ти не можеш зробити Льоні сюрприз? Запиши оці цифри та літери, покажи — йому буде приємно».
Олег Рибачук
«Від пневмонії померли двоє хлопців, які мали ВІЛ-СНІД. Одного такого ми витягли у 5-й лікарні, але доводилося туди їздити і дуже жорстко пояснювати лікарям, що робити, бо вони не хотіли заводитися з ВІЛом».
Всеволод Стеблюк
«Зазвичай ми приходили, нас перевіряли ретельно, з металошукачами… Запрошували у приміщення, де ми чекали. Часом 10 хвилин, коли й годину. Чи Янукович не міг, чи то була гра, щоб нас "вимаринувати". Пропонували чай. Часом приходив хтось із впливових людей, із близького оточення і "забавляв" розмовами. Між собою ми говорили мало, переважно натяками, бо знали, що нас записують. Потім заходили до переговорної зали. Там уже були телекамери придворних каналів, офіціоз. Янукович заходив в інші двері, за ним Клюєв, Портнов, Лукаш і ще хтось, якщо потрібно. Ми сідали спиною до дверей, вони спиною до вікон і починали говорити».
Олег Тягнибок
«Зліва біля ліфтів був спецназ, з яким ми проводили психологічну роботу, казали, що там тисячі людей, вони вас порвуть, бо ви схожі на "Беркут". Вони нам: ми не "Беркут", ми "Сокіл". Але ж люди на вулиці — не орнітологи, розбиратися з видами птахів не будуть».
Олександр Данилюк
«Григорій Суркіс тоді скаржився Кличку: "Я ж не можу сказати цьому Автомайдану, що Медведчук живе на 200 метрів лівіше, і вони мене штормлять, а не його". Вийшло так, що під роздачу потрапив не стільки Медведчук, скільки Суркіс».
Сергій Поярков
Я запитую офіцерів штабу: який вам наказ потрібен? Є статут караульної служби. І майор у блакитному береті, тільняшці відповідає: ну, в принципі, так, статуту досить, "стій, хто іде"… Стоїмо, раптом дзеленчить дзвінок, тривога, офіцери вибігають, хто з дрючком, хто з ніжкою від стільця. Генерал каже: а ви знаєте, що у нас навіть не в кожного офіцера є пістолет?»
Рустем Аблятіф
«Я від'їхав, бо стояв посередині, і через моє місце техніка почала виїздити. Потроху всі виїхали, а жовтий бульдозер стоїть. Водія немає. Чекали — немає. Я поставив свою машину на місце. І тільки став — водій іде. Усі до нього: де ти ходиш? А він попісяти відійшов. Я до нього кажу: давай ключі.…».
Іван Філіпович
«У будинку облдержадміністрації були мисливці з нарізною зброєю, які сиділи на верхніх поверхах, — може, воно з погляду закону і не дуже правильно, але ми тоді робили, що могли. У штабі, в принципі, багато зброї не було, бо мисливці — люди відповідальні, зброю не лишають, носять із собою. Більшість приносила зброю із собою у футлярах від гітар».
Настя Войнаровська
«Єдине, що мені вдалося "вторгувати" за посаду спікера — це зірка на Раді. Приходжу до Турчинова, прошу дати розпорядження про зрізання зірки зі шпиля. Він ухиляється. Я кажу: добре, я сам напишу розпорядження, ви не заперечуєте? Мовчазна згода. Голова апарату Зайчук схопився за голову — скляний дах, пам'ятник архітектури, ми не знаємо механізм кріплення зірки, чи вона зварена, чи прикручена. Хто вилізе? А як щось впустить, розіб'є дах?»
Руслан Кошулинський
«Гроші пропонували весь час — усім структурам, які діяли на майданчику ПС… І до мене теж підходили посередники, казали: я від Клюєва, я від Януковича, відведіть людей із барикад, звільніть обладміністрації та отримаєте 5 мільйонів доларів».
Дмитро Ярош
Замовити книгу
"Майдан. Таємні файли"
прямо зараз
зі знижкою -20%
Дата появи видання "Майдан. Таємні файли" - 1 вересня. Ми сконтактуємо з Вами не пізніше 30 серпня і узгодимо всі деталі відправлення замовлення.
Made on
Tilda