Ганна Барвінок – літературне ім’я Олександри Михайлівни Білозерської-Куліш (1828-1911). Перша письменниця нової української літератури, чільна представниця літератури етнографічного реалізму, “поет жіночого горя”, як назвав її Борис Грінченко, який за життя письменниці (1902) видав єдину збірку із 30 оповідань “З народних уст”. В останні роки життя Ганна Барвінок опублікувала ще близько двох десятків оповідань, залишилась чимала рукописна спадщина. Це перше найповніше видання творів письменниці. Основою для другого тому стала її мемуарно-епістолярна спадщина – спогади, листування та літературознавчі праці про неї. Видання адресоване широкому загалу читачів. Читаючи книгу, ви зануритеся у атмосферу життя української інтелігенції кінця ХІХ – початку ХХ століття, тож не втратьте цю можливість!