Чорний ворон. П'ять біографій

Це збірка документальних нарисів про отаманів, які мали одне повстанське псевдо – Чорний Ворон. Боролися вони в добу Української Народної Республіки. У кожного з Чорних Воронів своя доля, але історики та краєзнавці часом творять збірний образ, вносячи плутанину, тож автор і вирішив подати ці біографії окремою книжечкою в надії, що тепер не буде плутанини. Ось назви розділів книжки: “Чорний Ворон з Піщаного Броду”, “Чорний Ворон із Жовтих Вод”, “Чорний Ворон із-під Товмача”, “Чорний Ворон із Криворіжжя”, “Чорний Ворон з Поділля”. Автор художнього роману “Залишенець” Василь Шкляр за прототип свого головного героя взяв біографію Івана Яковича Чорноусова – Чорного Ворона з-під Товмача. Рядки з вірша саме цього отамана взято як епіграф до книжки: Тоді ненька Україна наc всіх пошанує, Як по її широких ланах козак запанує. У книжці вміщено також вірші Володимира Стецюка, Ольги Страшенко та Володимира Вознюка про Чорного Ворона (Миколи Скляра із Жовтих Вод) та переклад на українську мову Антоніни Литвин народної пісні “Чорний ворон”. Нарис про Чорного Ворона (Чорногузька) з Піщаного Броду Роман Коваль завершує так: “З іншого тіста він був зроблений, не з такого, як його односельці. Напевно, Бог домішав туди хмелю, і тісто вийшло смагляво-запашне, вибухове. Хмільний запах його відчуваю і досі”. Напевно, так можна сказати й про інших Чорних Воронів – смаглявих з лиця, вибухових і безмежно хоробрих у бою.