Діти Аліндарка

У романі «Діти Аліндарка» Альгерд Бахаревіч змальовує реальність, у якій мова перетворюється на арену боротьби, а кожне вимовлене слово може стати або захистом, або вироком. Твір поєднує в собі риси казки, політичної алегорії та трагікомічної антиутопії, показуючи світ, де імперська сила намагається відібрати у дітей право говорити рідною мовою. Це оповідь про мовне протистояння, що точиться не лише за майбутнє незалежної Білорусі, а й за людську свободу, пам’ять і гідність. Бахаревіч вважається одним із найпомітніших сучасних білоруських письменників і одним із найсміливіших голосів своєї країни. У Білорусі його твори перебувають під забороною, а деякі з них офіційно внесені до переліку «екстремістських матеріалів». Така реакція влади лише підкреслює, наскільки його творчість є формою культурного спротиву авторитарному режиму. «Діти Аліндарка» вирізняється художньою відвагою та глибоким інтелектуальним змістом. Роман змушує інакше подивитися на сучасну білоруську літературу і водночас знаходить відгук в українському досвіді боротьби проти колоніального тиску на мову та культуру. Переклад і видання цього твору здійснено за підтримки Європейського Союзу в межах програми «Дім Європи».