Двадцятка. Антологія урбанічтичної прози

'Це книга про Львів і про 'Дванадцятку' – львівську групу молодих письменників 30-х років ХХ сторіччя, яка внесла в західноукраїнську літературу вражаючу стихію вулиць і яскраво змалювала боротьбу українського підпілля, а згодом опоетизувала місто, піднявши його сприйняття до майже містичного апофеозу. Завойовуючи художнім словом український Львів, богемісти 'Дванадцятки' не тільки порушували нові теми – зображували буття суспільного дна й сміливо використовували мову вулиці (у тому числі і жаргонну), але й творили нову якість урбаністичної прози. До видання ввійшли найкращі й найхарактерніші прозові твори представників 'Дванадцятки' – братів Курдидиків, В. Гірного (Федя Триндика), І. Черняви, В. Ткачука, В. Ковальчука та ін., об’єднані переважно темою Львова та боротьби українського підпілля. Однак основу видання склали добірка львівських оповідань З. Тарнавського та твори Б. Нижанківського – славнозвісна збірка оповідань 'Вулиця' (1936), низка новел та сюрреалістична повість 'Я вернувся до власного міста' – один із художніх шедеврів про Львів міжвоєнного періоду. У книзі опубліковано детальні біобібліографічні відомості та багато відгуків тогочасної критики про богемістів 'Дванадцятки', дружні шаржі на них та їхніх духовних опікунів – М. Голубця та М. Рудницького.'