Дія роману починається у передмісті Києва. В родині сільського вчителя на Різдво народжується дівчинка Надійка. Під час важких пологів мати стає німою. Дівчинка росте відлюдькуватою, дивною. За це односельчани кажуть на неї «відьма». Випадкове знайомство з київським художником Нестором розкриває дивовижний Надійчин талант: вона переносить на чисте полотно свій різдвяний сон, і це - її найперший, найдивовижніший малярський витвір.
Попри заборону батьків Надія тікає до Києва вчитися малювати, а потім вступає до Краківської художньої академії. Вона стає відомою європейською художницею, але кожен новий успіх лише віддаляє її від себе - справжньої, веде до згуби. Надія втрачає зв´язок з малою і великою Батьківщиною, ігнорує свою родину. Це призводить до втрати таланту і коханого. Але знайома музика вперто продовжує звучати у Надійчиному серці. А отже - є надія.
