Еринії

Передвоєнний Львів удруге постає перед читачами не лише як оспіване поетами місто-сад, місто, де не бракує не лише театрів, пам’ятників, досконалих зразків архітектури, а й вишуканих кав’ярень та ресторанів, у яких подають славетну горілку Бачевського й львівське пиво, а до них справжні смаколики… Львів відкриє нам своє похмуре обличчя, і ця зловісна картина злочину стає ще більш гнітючою в передчутті війни, що насувається. Існуванню польського Львова невдовзі буде покладено край. Мине зовсім небагато часу, і Львів «Ериній» залишиться у жвавих пісеньках батярів та репліках Щепця і Тонця з «Веселої львівської хвилі»… Проте навесні 1939 року львів’яни ще живуть звичним життям. Одного чудового травневого ранку місто приголомшує новина про маленького хлопчика, який загинув у страшних муках. Львовом поширюються чутки про ритуальне вбивство, вчинене юдеями. Чия дитина буде наступною? Усі розраховують на комісара Едварда Попельського. Але той не хоче братися за цю справу. Погодившись на розслідування під тиском оточення, комісар змушений звернутися по допомогу до ватажків злочинного світу. Усі тут знають Попельського. Ніхто не хоче йому допомагати. І всі бояться його помсти…