Починаючи з 1950 року, держава Ізраїль переслідувала й ув’язнила десятки вцілілих в Голокості, які за нацистів служили в таборах капо або поліцейськими гетто. В книзі представлений перший повний огляд судових процесів над капо, базований на записах, щойно розсекречених через сорок років. У грудні 1945 року пасажир тель-авівського автобуса, який народився в Польщі, упізнав у водії колишнього голову міської ради, яку нацисти створили для управління євреями. Пасажир назвав водія колаборантом, той вискочив з автобуса, рятуючись від пасажирів, які мали намір забити його до смерті. Через п’ять років, щоб усунути тривалу напругу в громадах, які пережили Голокост, Держава Ізраїль розпочала кримінальне переслідування євреїв, які служили адміністраторами гетто або капо в концтаборах. Дан Порат показує, як ці процеси змінили розуміння Ізраїлем Голокосту, і досліджує, як приховування протоколів судових процесів — давно засекречених державою — вплинуло на історію та пам’ять. Чутливий до руйнівних варіантів, які постають перед тими, хто вирішив співпрацювати, але суворий у своєму аналізі, «Гірка розплата» запрошує нас переосмислити наші ідеї співучасті та справедливості та подумати про те, що означає бути жертвою за надзвичайних обставин.