Як я будував

Ці згадки автора, можливо, стануть у нагоді тим, хто хоче опанувати будівничий фах, хто прагне застосовувати минулий досвід задля вдос- коналення своєї праці, хто не хоче вчитися на своїх помилках, а натомість враховувати чужі, не виправляти себе за кутоміром та виском, аби не розшматувати мистецтво свого Шляху. Автор усвідомлює, що не володіє повнотою вміння, не в змозі напоумити читача повнотою звершення, і ніщо в усьому світі неможливо використати сповна. Проте саме мудра людина визнає його Шлях своєю Брамою. Якщо правильні настанови втілювати неправильно — сум’яття стане багато, а порядку й зовсім забракне. Тому автор згадує головні засади, на чому ґрунтується правильне керування будівничими проєктами. Він багацько років працював у складі міжнародного об’єднання. В ті часи задля спілкування користалися трьома мовами: англійською, українською та московською. Чужоземні фахівці вважали достатнім знання англійської мови, деякі з них опанували московську задля можливости працювати на те- ренах бувших підмосковських держав. Тому не дивуйтесь такому мовному розмаїттю на світлинах. Аби якнайліпше зрозуміти автора, він радить опановувати ці згадки способом потрійного сприйняття — спершу читати текст, повдруге роздив- лятись та уважно вдивлятись у світлини, мальовки та віддруки фарботворів, і нарешті підсвідомо пов’язувати читане та бачене в одність.