Поліція вилучала його книжки, міністри оголошували його душевнохворим, критики пророкували його творам швидке забуття... Тома Бернгард (1931-1989) - enfant terrible австрійського суспільства другої половини ХХ століття, "голос правди", "мізантроп", "альпійський Беккет". Він дозволяв собі говорити все, що думав, і так, як вважав за потрібне.
"Холоднеча" (1963), перший роман, відразу приніс письменникові визнання. Це багатопланова розповідь про людські страждання, про достоїнство особистості, про тяжке існування людини у просторі, де панує холод самотності та відчуженості.
Прозова комедія "Старі майстри" (1985) "розважає" читача дошкульною критикою держави, її інституцій, а також доскіпливим перечитуванням закону, на якому побудовано західну культурно-освітню традицію. Мова Бернгарда близька до музикальних структур, а твори читаються на одному подиху, ще нікого не залишивши байдужим.
