Мабуть Естер

Книга Каті Петровської 'Мабуть Естер' піднімає й досі замовчувану в нашій літературі проблему Голокосту,що був учинений німецьким нацизмом на українських теренах, зокрема в одному з київських урочищ, сумно відомому як Бабин Яр. У ньому були розстріляні не тільки євреї Києва та прилеглих до нього територій, але й чимало українських патріотів, серед них і відома поетеса Олена Теліга. Про це свого часу були написані талановиті твори російських авторів – етапний вірш Євгенія Євтушенка та роман Анатолія Кузнєцова. І ось у Німеччині з’явилася книга киянки за походженням Каті Петровської, яка оповідає про ті далекі трагічні події крізь призму подій сімейної хроніки. Книга отримала великий резонанс у світі й вже перекладена на 18 мов. Видавництво «Книги –ХХІ» пропонує український переклад книги. Переклав її відомий український перекладач Юрко Прохасько, післямову написав редактор проекту Петро Рихло. Катерина Петровська народилася та виросла в Києві. Вивчала літературознавство та славістику в Тартуському університеті. В 1994-1995 навчалася в Стенфордському та Колумбійському університетах за стипендією ACTR. 1998 року захистила дисертацію присвячену поезії та прозі Владислава Ходасевича в Московському університеті. 1999 року переїхала до Берліну. Як вільний журналіст працювала для радіо «Мульті-культі», «Німецька хвиля», «Свобода», RBB і WDR. Пише для різних російських, українських і німецьких видань, зокрема Neuen Zürcher Zeitung, die tageszeitung та Frankfurter Allgemeine Zeitung. У 2013 році Катерині за роман «Vielleicht Esther» (Можливо Естер) було вручено одну з найпрестижніших літературних нагород Німеччини – Премію імені Інгеборг Бахман. За свої журналістські роботи і першу опубліковану книгу «Можливо Естер» (2013) Катя Петровська, яка народилася ще в радянському Києві, відзначена премією Ернста Толлера. Книга Каті Петровської «Мабуть Естер» має ознаки сімейного роману, в якому крізь образи представників великої родини, розпорошеної по багатьох країнах Європи, просвічують події епохального значення. І водночас – риси роману-травелогу, в якому оповідачка подорожує крізь реальні та метафізичні світи у пошуках самої себе – власної ідентичності в історичному часі, географічному просторі та мовному обширі. Беззастережна ліричність оповіді озброєна всіма принадами модерного письма. Неймовірних історій, розказаних тут, могло б вистачити на створення грандіозної сучасної епопеї. Однак замість масштабної історичної панорами Катя Петровська пропонує нам інтимну мозаїку доль своїх близьких, які стали героями й заручниками часу. Від їхніх незвичних,карколомних життєвих кульбітів забиває подих. Петро Рихло