Нова ґенерація» і мистецький модернізм в Україні

Найґрунтовніше дослідження українського панфутуризму в широкому мистецькому контексті нарешті виходить українською! Англомовна монографія The New Generation and Artistic Modernism in Ukraine Мирослави М. Мудрак, професорки Університету штату Огайо, уперше побачила світ у США. «Ми довго чекали на цю книгу! Багато чого сталося за цей час, – пише в передмові доктор мистецтвознавства Георгій Коваленко. – Український авангард поволі, але став завойовувати, точніше, відвойовувати своє місце в контексті світового модернізму. Але аналітичних досліджень українського авангарду в пластичних мистецтвах, як не було, так і немає. Книга Мирослави Мудрак – єдина. І анітрохи не застаріла за цей час. Вона зроблена (саме це конструктивістське слово хочеться тут вжити) ґрунтовно та фундаментально. І написана так, що з нею не можна не погодитися. Докладно, детально та переконливо…». Українську версію своєї монографії авторка значно розширила й доповнила. Проте зберегла її струнку та чітку структуру: три частини – «Панфутуризм», «Xудожнiй образ», «Друкований аркуш» – по два розділи в кожній. «Розмиваючи межу, яка відділяла образотворче мистецтво від літератури, панфутуристи, врешті-решт, трансформували друковане слово в унікальну царину образотворчості — абсолютне вираження принципу ”ut pіtura poesіs” – ”поезія як малярство”», – пише Мирослава Мудрак у висновках до одного з них. Михайль Семенко, Василь Єрмілов, Борис Косарев, Анатоль Петрицький, Дан Сотник і багато інших творців «Нової ґенерації» – головні герої цієї книги. «Жвавий обмін ідеями між українськими письменниками й художниками, кінорежисерами і фотографами, сценографами і графіками, театральними режисерами й архітекторами, зразки якого бачимо на сторінках “Нової ґенерації”, демонструє, яким насправді був модернізм початку ХХ ст. в Україні – надзвичайним, неповторним, – зазначає наприкінці монографії авторка. – Часопис Семенка боровся за будь-які можливості подальшого зростання української мистецької культури в усіх її аспектах, загалом притаманних модернізму». Хід думок і свої висновки Мирослава Мудрак супроводжує вдало дібраними ілюстраціями, що збагачують видання й дозволяють зануритися у світ «Нової ґенерації» – «останнього рубежу як для українського, так і для російського авангарду», яким став простір часопису вкінці 1920-х років.