Провінційний роман

Корнель Філіпович — польський прозаїк, сценарист і поет. Автор 40 книжок, відомий головно короткими літературними формами. Народився Корнель Філіпович у Тернополі. Батьки назвали його Іллею. Згодом син змінив це ім’я на «Корнель». Наприкінці Першої світової війни вся його родина переїхала на Захід і з 1923 року мешкала в Цешині, де К. Філіпович закінчив початкову школу, а в 1932 році — гімназію з математично-природничим ухилом. Він належав до групи молодих цешинських письменників, які діяли під керівництвом Юліана Пшибося. Із 1933 року Філіпович студіював біологію в Ягеллонському університеті (м.Краків) і брав участь у діяльності лівих організацій. У 1936–1939 роках працював співредактором антинацистського авангардистського щомісячника Nasz Wyraz («Наш вираз»), в якому переважала літературна тематика. 1934 року К. Філіпович дебютував у красному письменстві опублікованим у часописі Zaranie Śląskie оповіданням Zapalniczka («Запальничка») та віршем, надрукованим у газеті Gazeta Artystów. Зацікавившись під впливом Ю. Пшибося сучасним мистецтвом, К. Філіпович зблизивсь із колами тодішніх авангардистів, приятелював із членами «Краківської групи» (Grupa Krakowska) — мистецького угруповання студентів Краківської академії образотворчих мистецтв Генриком Віцінським, Йонашем Штерном, Леопольдом Левицьким та іншими, а також із членами трупи театру Cricot, який його заснував Йосип Ярема. Корнель Філіпович публікував у пресі рецензії на теми мистецтва. Після вибуху Другої світової війни воював рядовим у Польській кампанії 1939 року на Західному фронті, потрапив у німецький полон, з якого втік. У 1940–1943 роках працював службовцем на каменоломні в Загнанську, потім у Кракові — в антикварній крамниці й у будівельному бюро. Прилучився до підпільної діяльності в групі ліво налаштованих польських інтелектуалів Polska Ludowa («Народна Польща»), якою керував Іґнаци Фік. У 1943-му К. Філіпович підпільно видав десять примірників збірки віршів Mijani («Проминуті»), яку проілюструвала Марія Ярема. У квітні 1944 року письменника заарештувало гестапо. Він відбував ув’язнення в Кракові, а потім у концтаборах Ґросс-Розен і Заксенгаузен. Після війни оселивсь у Кракові.