Це перша надрукована книга луганської письменниці Євгенії Сенік. Роман, написаний ще у 2007 році, виглядає напрочуд актуальним нині. Авторка розкриває романтичне світовідчуття молодої дівчини, палко закоханої в іноземця. На фоні цього кохання порушені питання патріотизму й любові до своєї землі та взагалі — сутності Любові, яку авторка вважає камертоном, що резонує з частотами людської душі.
Євгенія Сенік нар. 1986 р. в Луганську, останні кілька років живе у Львові. Дописувачка журналу “Просто Неба”. У своїх творах приділяє багато уваги соціальним проблемам.
"Дуже важливо, щоб людина, чи то змалечку, чи то в усвідомленому віці, відшукала і вирізнила те, що найбільше змушує стискатися її серце. Те, з частотами чого, збігаються частоти її душі… Слід набратися хоробрості прожити
своє життя самотужки". — Євгенія Сенік
