Розстріляне відродження

Коли ми чуємо назву «Розстріляне відродження», одразу розуміємо, що мова йде про ціле покоління митців, що жили і працювали у 20-30-х роках 20 ст. І цим ми завдячуємо видатним науковцям Єжи Ґедройцю та Юрію Лавріненко. Вперше це формулювання з'явилося у листі Єжи Ґедройця до Юрія Лавріненка від 13 серпня 1958 року — як варіант назви антології української літератури 1917–1933 років, що її на замовлення Ґедройця підготував Лавріненко: «Щодо назви. Чи не було би, може, добре дати як загальну назву: „Розстріляне відродження. Антологія 1917–1933 etc.“ З тих часів назва «розстріляне відродження» стала чимось більшим, ніж просто ім’ям антології. Вона дало ім’я літературному феномену! Ми (упорядники збірки) з величезною повагою ставимося до першоджерела та його авторів і цим виданням підкреслюємо величезний вклад в українську культуру та історію, який вони внесли, започаткувавши свою антологію. Наші видання різняться за наповненням, але вони обидва об’єднують у собі кращих представників покоління поетів та прозаїків, яке так цинічно знищив Радянський режим.