Сховище. Щоденник у листах

Видання, що потрясло світ. Реальна оповідь дівчинки-підлітка – Анни Франк, якій на власному досвіді довелося пережити гноблення та страту євреїв під час Другої світової війни. Переклад відповідає останній редакції оригінального видання. Щоденник – найліпший друг єврейської дівчинки-підлітка Анни Франк, який вона знайшла серед подарунків на своє тринадцятиріччя. Лише йому вона могла довірити міркування про однолітків, прикрі непорозуміння з батьками, думки про закоханість та мрії про майбутнє… Та ще одне – моторошний страх арешту, який змушував її ковтати бром та пити валеріану, страх бути знайденою гітлерівцями. Адже вона зі своєю сім’єю: мамою – Едіт Франк, батьком – Отто Франком, старшою сестрою Маргот та ще чотирма євреями переховуються у занедбаному будинку від гестапо. Анна не вмикає світло ввечері і взагалі не виходить на вулицю. Вона чекає на визволення Нідерландів, мріє про сонце та ласкавий спів птахів. Анна Франк вела щоденник з 12 червня 1942 по 1 серпня 1944 року. Спочатку вона писала свої листи лише для самої себе. А навесні 1944 року почула по лондонському радіо виступ нідерландського міністра освіти у вигнанні, який говорив про те, що після війни необхідно буде зібрати й оприлюднити всі документальні матеріали про страждання нідерландського народу за часів німецької окупації. Як приклад таких матеріалів він серед іншого згадав і щоденники. Під впливом його виступу Анна Франк вирішила по закінченні війни видати книжку, за основу якої мав правити її щоденник.