Ярослава Мельника, людину химерної долі, закордонна критика називає містиком і неосимволістом. У книзі прози цього українського письменника, який мешкає між Литвою і Францією, читач зіткнеться з гіпнотичним зсувом знайомої нам щоденної реальності, завдяки якому стає можливим духовне звільнення й вихід — через катарсис — в іншу, «паралельну» реальність.
Будинок, у якому зникають кімнати; кіносеанс, якому немає кінця; батько, який говорить із сином невідомо звідки...
Інтелектуальна насиченість сюрреалістичної прози Я. Мельника дозволяє вийти на відображення архетипів Батька, Бога, Матері, Вітчизни. Прикметні риси повістей та оповідань Ярослава Мельника — напружений сюжет, тонкість психологічного аналізу та рідкісна в наш час «класична» завершеність форми.
