Торішній сніг

Книга спогадів блискучого німецькомовного оповідача, уродженця Чернівців Ґреґора фон Реццорі (1914-1998) «Торішній сніг» («Квіти в снігу») не є ні автобіографією, ні мемуарами в усталеному сенсі цього слова. В ній письменник веде нас у своє раннє дитинство, проведене на Буковині, й колоритно змальовує образи людей, які його оточували: няньки-годувальниці Касандри, своїх батьків, рано померлої сестри та виховательки Штраусерль. З перспективи Я-оповідача він відтворює картини життя своєї родини в першій третині 20 століття, доповнюючи її екскурсами в пізніші часи та інші, віддаленіші топоси. Для іронічно й скептично налаштованого автора, яким він постає у більшості своїх творів, ця книга є своєрідною формою інтимної сповіді. Вона просякнута елегійним настроєм та ностальгійним сумом за навіки втраченим, неповторним світом дитинства. Видання приурочене до 100-ліття від дня народження письменника. П’ять портретів і водночас розділів книги – «Касандра», «Мати», «Батько», «Сестра», «Штраусерль» – шкіцуються як партитура розвитку Я-оповідача й переплетення історико-соціальних стосунків двадцятих років у Чернівцях з власною екзистенцією та парадигматично розбіжними для цього часового відтинку характерами. Стиль рівний і образний, мова лірична, в деяких місцях метафорична, як у фактичному, так і в онтологічному сенсі, а тематика буковинсько-ностальгійна. Реццорі окреслює світи, які частково закільцьовані в собі й стоять один до одного в опозиції, котрі однак надалі взаємно доповнюються й зливаються в загальну картину чернівецького мікрокосму. Крістіна Спіней Ця книга не є автобіографією. Автор виступає тут радше як посередник. Він змальовує портрети людей, у колі яких він виростав, та свою реакцію на них. Касандра, яка відкриває цей шерег, була його нянькою, що відтак залишилася в домі й зі своєю екзотикою та первісністю домінувала в житті хлопчика. Ми бачимо також портрети його батьків, рано померлої сестри та виховательки на ймення Штраусерль. […] Тут легко тчеться пістрявий орієнтальний килим, багатобарвність якого й сьогодні, особливо сьогодні, заворожує нас. Отто Ф. Беер Це особиста книга спогадів, яка окрім біографічних зондувань Реццорі, ставить людські питання родинного зв’язку, значення минувшини, досвіду втрати вітчизни та інтеграційну проблематику. Корінна Шліхт