Культура етносу розвивається спадково. Тим більше, коли вона Грунтується на мірностях Світового ладу, котрі проявляються через образотворчу мову. Вона визначає духовність і творчість, нею люди спілкуються зі Світом, межи собою і промовляють нею в майбутнє. Про філософські аспекти Буття хліборобів Трипільської цивілізації, яка життєдіяла у половині VI тисячоліття та в перших століттях III тисячоліття до нашої ери на землях від Дунаю до Дніпра, про духовно-господарський та космотворчий феномен пращурів, про розвиток Життя на засадах мірностей Світоладу, про спільність образотворчої мови історичних культур і народної культури в Україні йдеться у праці відомого етнографа й археолога. Через духовно-мистецькі вияви розкривається історичний поступ українського народу, обґрунтовується спорідненість культур, які розвивалися на землях України принаймні від кінця неоліту.
