Жезл і посох

Книга «Жезл і посох» П.Сороки об’єднує під однією обкладинкою два історичні твори, написані у формі Діаріушів, головними персонажами яких виступають Іван Мазепа і Тимофій Бордуляк. Шанувальникам творчості П.Сороки відомо, що діаріуш ‑ близька форма викладу для цього письменника, автора захопливої серії «Денників». У такій близькості прихована небезпека трафаретизування чи зниження порогу індивідуалізації манери письма. Проте завдяки багатому фактажу, доволі об’ємній характеристиці доби, специфіці занять і різногранному світогляду авторів шоденникових записів (від імені кого вони ведуться) виклад кожного діаріуша самобутній і оригінальний. П.Сорока зумів осягнути й відтворити специфіку тих непростих часів, коли жили і творили постаті, які близькі йому за духом, переконаннями, життєвими принципами, відданістю Україні. В історичному творі «Жезл» відома історична особа, полтавський полковник Федір Жук веде щоденникові записи, умовно об’єднані трьома частинами: «Будитиму зорю ранкову», 1714«, «У тіні хреста, 1715 р.», «Душа при свічі, 1716 р.». У записах зафіксовані емоційні епізоди з деталями і корпусом переживань про долю близьких, рідних, про Мазепу і його оточення, про Сірка, який часто приходить до Жука у сні. Картини з життя України та історії роду Жука різноаспектні в проблемно-тематичному плані та інформативно насичені. З емоційних оповідок досвідченого вояка-українця постають грані образу І.Мазепи ‑ поміркованої, розсудливої, хитрої, мовчазної, складної, малодоступної для розуміння людини. Звернення Федора Жука до діаріуша на схилі віку, коли автор уже відійшов від громадських та військових справ, це спроба розповісти пізнане, поділитися досвідом, закцентувати на важливому, що може посприяти сучасному українцеві у вирішенні певних проблем, адже чимало порушених питань є актуальними на сьогодні. Окремі події, факти, епізоди з життя Мазепи він ніби бачить під мікроскопом, із відкритою проекцією на майбутнє, застерігаючи від небезпеки, акцентуючи на помилках. Одним з надзвичайно важливих компонентів майстерності письменника є вмотивоване використання пейзажних замальовок, що сприяє гармонізації структури того чи іншого твору. Петро Сорока активно працює на ниві художньої літератури понад 45 років. Його твори друкувалися у популярних журналах і газетах України: журнал «Київ», «Літературний Чернігів», «Січеслав», «Дзвін», «Кур’єр Кривбасу» «Море», «Літературна Одеса» та багатьох інших.