Бібліотека спалених книг

Свідчення краси, сили і величі друкованого слова. Берлін, 1933 рік. Після успіху дебютного роману американська письменниця Алтея Джеймс отримує запрошення від самого Йозефа Ґеббельса взяти участь у програмі культурного обміну в Німеччині. Для дівчини з маленького містечка Берлін здається колоритним багатонаціональним містом, що розквітає в розпал великих змін. Але згодом Алтея зустрічає вродливу жінку, яка обіцяє показати їй справжнє обличчя міста, і опиняється в групі повстанців, які перекреслюють усе, що вона знала. Париж, 1936 рік. Ханна Брехт втекла з Берліна до Парижа, але не втекла від антисемітизму та нацистських симпатиків. З розбитим серцем і почуттям провини вона з головою поринає у роботу в Бібліотеці спалених книг, адже вірить, що за допомогою тихої сили книг зможе протистояти хвилі фашизму, яка насувається на Європу, і спокутувати власні помилки. Але настає день, коли Ханна мусить вирішити, заради чого вона готова жити, а заради чого померти. Нью-Йорк, 1944 рік. Після загибелі чоловіка в бою з нацистами, Вів’єн розпочинає власну війну: запобігає спробам впливового сенатора ввести цензуру на «Армійські видання» — кишенькові книжечки в м'якій обкладинці, які мільйонами відправляють солдатам за кордон. Вона знає, як багато вони означають для солдатів, і єдиний спосіб виграти цю битву — протиставити пропаганді сенатора власну історію — історію таємничої жінки-самітниці, яка доглядає за Американською бібліотекою заборонених книг у Брукліні. Коли Вів вступає у боротьбу з цензурою і занурюється у таємниці недавнього минулого, долі цих трьох жінок перетинаються… Чому варто прочитати книжку «Бібліотека спалених книг»? Для шанувальників The Rose Code та The Paris Library. Вражаючий роман періоду Другої світової війни про переплетені долі трьох жінок, які вірять у силу книг, здатних перемогти у найтемніші моменти війни. Історичний роман, натхненний реальною історією Ради з питань книжок у воєнний час — організації, заснованої під час Другої світової війни книгарями, видавцями, бібліотекарями та авторами, щоб використовувати книги як «зброю у війні ідей».