Іван Ремболович. Дело №7127

Так називається нове дослідження Романа Коваля, що вийшло в бібліотеці Історичного клубу “Холодний Яр” у серії “Отаманія ХХ століття” (Київ – Вінниця, 2012, Державна картографічна фабрика”). У ньому йдеться про отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 р., начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках, зокрема на Коломийщині та Гуцульщині. У сьомому томі “Енциклопедії українознавства” Володимира Кубійовича про Івана Ремболовича написано лише 31 слово і трохи не завжди точних цифр, разом 42 знаки. В них вміщено біографію людини, яка пройшла дві світові війни, дві епопеї Визвольної боротьби. Від грудня 1917 р. до листопада 1921 р. Іван Ремболович воював за волю і долю України, спочатку на рідній Чернігівщині проти Таращанського і Богунського полків Красної армії. На Київщині бився проти Семена Будьонного, на Поділлі й Волині – проти Григорія Котовського. Десятки, а може, й сотні боїв! І що ми про них знаємо?! Завершив своє життя Іван Ремболович 8 вересня 1950 р. у Станіславській тюрмі. 60 років рідні та історики не могли ознайомитися з “кримінальною” справою Івана Семеновича Ремболовича. В останній рік президентської каденції Віктора Ющенка це нарешті вдалося Романові Ковалю, відтак ця справа лягла в основу його дослідження. Ось назви деяких розділів книжки: “Треба було захищати рідний край”, “Сальський і Болбочан”, “Радісна пісня визволення”, “Під патронатом розвідок”, “А де наша зброя?”, “Жахливий вигляд мав цей похід”, “Головне – всюди бити москалів”, “На Коростень!”, “Тільки дві сльози”, “І хліб, і біль”, “Кіннота зліва!”, “Битва над річкою Звіздаль”, “Опір московській сваволі”, “Ми – українські партизани”, “І знову війна!”, “Творимо силу!”, “Аргументи генерала Курмановича”, “Альфред Бізанц”, “Айнзац” проти Ковпака”, “Брідське пекло”. “Під опікою монахів і монахинь”, “Полковник Балбачан” на Гуцульщині”, “Допити 1950 року”, “Не підлягає реабілітації?”. У додатках вміщено спомини Івана Ремболовича “1918 рік на Чернігівщині”, Олександра Вишнівського “Наша Світланка” (про наречену І. Ремболовича), Романа Долинського “Бойова група Байєрсдорфа”, Юрія Копистянського “Прорив з-під Бродів”, Павла Сумароківа “В оточенні під Бродами. Прорив 2-го куреня 30-го полку УД “Галичина”. У розділі “Побратими Івана Ремболовича” можна прочитати нариси про українських вояків Миколу Палієнка, Ігоря Поспіловського, Антона Гребенника, Григорія Сосідка, Леоніда Перфецького та Володимира Малкоша. Вражає додаток №4 – “Неповний список вояків і старшин УСС, УГА та Армії УНР, учасників Другої світової війни в лавах дивізії “Галичина”, Українського визвольного війська та 1-ї УД УНА”. Тут вміщено біографії майже 300 вояків, чимало біографій проілюстровано світлинами. Опубліковано у книжці й вирок Іванові Ремболовичу, біографії учасників підпілля ОУН та УПА, згадки про яких є у книжці, спогад Зеновія Врублевського (водія Івана Ремболовича) під назвою “Він був нам як тато”. Вражає своїм багатством розділ “Фотодокументи”. Загалом у книжці опубліковано 373 світлин, листівок, карт, документів, більшість з яких унікальні. Книжка “Іван Ремболович” з’явилася завдяки фінансовій підтримці Братства вояків 1-ї Української дивізії УНА та Історичного клубу “Холодний Яр”. Зустрічайте, “Івана Ремболовича”!